Я вот сидел вчера в 00-00, и почувствовал что меня тянет на творческую минутку. Решил написать небольшую поэмку для своей любимой актрисы. Но вот проблема, я украинец, и стихотворения могу сочинять только на своем родном языке, зная что здесь достаточно украинцев, я думаю выложу свое стихотворение в теме Сальмы, модераторы, прошу от всего сердца, не удаляйте пост. Тем, кто решит надо мной посмеяться вот мой совет, не портите мнение о себе, стихотворение- крик фаната и кумира Сальмы, фаната не только творчества, но и внешности красавицы. Сюжет стихотворения - придуман просто так.
"Мексиканська троянда"
Сонце...Пекло...Пісок...
П'є із мене це сок...
Чом забрів я сюди в цю пустелю?!
Сам себе запитав,
і сміявся, й зітхав,
то напевне з безводного хмелю!
Крок за кроком - пече,
вже в міражі - мечеть
із папайєю й манго на столі...
Я бреду, я тягнусь,
та назад не вернусь,
бо немає позаду там долі!
Втік з колонії, втік,
Слава Богу навік!
А тепер я тиняюсь без краю...
Де ж ти, квітко моя?
Де ти, серцю сім'я?
Я шукаю тебе, наче раю...
Іще крок - і відчув,
наступив я, збагнув,
на тебе, о нещасна трояндо!
Ти прекрасна! Богиня!
Шепочу імпульсивно...
Підкорив би для тебе я Анди!
Взяв на руки - моя,
це є ти - а це я,
як у мрії - фантастика дивна!
Доторкнутись до тебе
схотілось мені
і устами до уст я прилинув...
Та прокинувся я,
зрозумів - спросоння,
що це сон - просто сон - дивна казка!
І троянду в руках
не тримав уже я,
повернися, красуне, будь ласка!
Фріда ти молода,
для всіх мачо - біда,
відчайдушна така мексиканка!
Як "бандитка" крута,
тіло - як смакота,
та мені, на мій жаль, не коханка!
Дика серцем-вогнем,
орудуєш конем,
в темнім небі - негаснуча зірка!
А в Родрігеса-пана
ти акторка жадана -
сексуальна велична вампірка!
Чорні брови та очі!
Стан шикарний жіночий!
Та усмішка - не мрію - то дарма!
Для мене назавжди
ти легенда кіно,
ти троянда по імені Сальма!
Спасибо за внимание, ваш форумчанин Brand.