Оскільки я вже так розписалася, почала згадувати, думати над серіалом то вирішила написати ще дещо. За що я люблю "Баффі" так це за те що вони ніколи нічого не кажуть прямо. Вони натякають, а ми вже самі маємо здогадуватися в залежності від своєї фантазії, розбещеності і так далі.
Перші сезони були зовсім невинні, а вже в пізніших зявляються дорослі теми, проблеми, роздуми. Щодо шостого сезону то я взагалі думала як його випустили в ефір без вікового обмеження, а потім часто натикалася на повідомлення про те, що вимагали запровадження вікового обмеження, особливо після "Smashed", а автори, зокрема Марті Ноксон, казали що просто хотіли поексперементувати і подивитися чи зійде їм це з рук. Очевидно зійшло, особливо беручи до уваги те що любовна сцена зі "Smashed" була названа найкращою любовною сценою на телебаченні всіх часів.
Так от, що ж я хотіла сказати. Автори "Баффі" ніколи не казали нічого прямо. Візьмімо хоча б нашу fanged four (Ангел, Костиль, Дарла, Друсілла) Сто років безмежної свободи (рахувати роки точно зараз не буду, з тим роками, з віком вампірів самі автори плутаються), можливість робити, казати, думати, брати все чого захочеш і ця думка так захоплює мене саме тому, що ніколи не було сказано, ніколи не було описано того як саме вони прожили ці роки, але коли я думаю про це мені завжди уявляється щось таке безумне, таке легке та окрилене ( я памятаю про усі вбивства, жорстокість, насильства і так далі, але ж ми говоримо про кіно, а не про реальність і в кіно такі речі можуть навіть захоплювати якщо показати правильно, або просто не показати дечого). Мені подобається про ту свободу яку відчув невдаха Вільям перетворившись на вампіра, мені подобається коли він каже, що тільки поменрши відчув себе живим, мені подобається думати про те як же минули для них (особливо для "неслухняного, навіженого" цитуючи Друсіллу Костиля)...І видно не одній мені це подобається, почитайте деякі фанфіки, до чого ж збочена фантазія в деяких людей.
Мені подобається, що ніколи й нічого не було толком сказано про звязок Баффі з Костилем. В 7-му сезоні він каже: I did things to you I can't spell ( я робив з тобою таке чого й сказати не можу). І знову працює фантазія. Знову читайте фанфіки щоб зрозуміти до чого та фантазія може розгулятися.
А про Ангела з Костилем взагалі мовчу. І звідки деякі люди взяли, що вони були коханцями? Але видно і на це десь натякають (може в 5 сезоні Ангела якого я не бачила).
Я читала дослідження про "Баффі" і фанфіки з садо-мазохістським нахилом, там було сказано що жодному серіалу на присвячена така величезна кількість фанфіків як "Баффі" і особливо фанфіків з яскраво вираженою схильністю до насильства. Думаю вся причина в тому, що в серіалі є дуже багато світлих плям і кожен може дозволити своїй фантазії розгулфтися, тут кинуте слово, там речення, всього лише натяк, а подумати вже є про що. І за це, за цю недомовленість, за цю можливість розгулятися фантазії я теж дуже люблю цей серіал. Навіть зараз на думку не спадає якийсь інший про який можна було б так багато фантазувати. Та й кінець відкритий. Думайте що хочете.