Перейти к содержанию
Форум на Кинопоиске

Anasko2

Пользователи
  • Сообщений

    13
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Весь контент Anasko2

  1. Я ніколи не писала, що він її не любив бо любив як божевільний, думаю більше ніж хто небудь коли небудь її любив. Я говорю про те з чого почалася для нього ота любов. А почалася вона, на мою думку, з того що він не міг її мати, він до кінця не міг мати Дру (завжди була частина її яка належала ангелу) і він не міг до кінця мати Баффі. Мені це спало на думку тому що в коміксі там був момент з жінкою чи демоном вже не памятаю і не памятаю як її звали, але вона казала, що він це найкраще у всіх світах, а він звичайно не може любити жінку яка вважає його найкращим у всіх світах. ну хіба може? Я ніколи не казала, що те що він відчував не було коханням (в мене б рука не піднялася таке написати), я ніколи не казала, що те що він робив було зроблене не через кохання. Я ніколи не казала, що для нього основне було гнатися за недосяжним і відмовлятися від цього недосяжного щойно його получиш бо в коханні він на диво вірний. Я писала тільки про те з чого для нього почалася ця любов. А почалася вона саме з можливості, а точніше неможливості вбити її або володіти нею, а те на що вона перетворилася з часом це вже зовсім інше питання.
  2. Я тут трохи думала про Костиля і додумалася для нього, що любов для нього як бійка, вже писали що для нього важливо кидати і приймати виклик, зрозуміти межу своїх можливостей, дійти до межі, те ж саме і з любовю. Він не буде любити жінку яка любить його просто тому, що це не передбачає ніякої боротьби, ніяких труднощів та суперечностей. Я це подумала після того як прочитала комікс. Для нього важливо здобувати свою любов, боротися за неї, як важливо боротися взагалі, не має значення проти чого. Впертися рогом і йти до кі Я вже думала, він завжди добивався свого. От як згадати всі сім сезонів, що було такого чого він не добився зрештою?
  3. Ну shagg в нас так само не перекладають, але український переклад все ж мені дуже подобається. Я люблю дивитися "Баффі" без перекладу, без перекладу я й скачала бо просто не витримала б лихої долі якби дивилася з якимось іншим перекладом, але якби могла качати з рідним перекладом то скачала б обовязково. Я до нього звикла, я його майже на память знаю. Тепер про вірус. Мені не подобається сама думка про вірус, саме слово. ("Я не вірю в науку всі ці біти і молекули яких ніколи і ніхто не бачив" Дру в "Crush"). От і я як Дру, тобто не те щоб не вірила в науку, але мені так неподобається...навіть не знаю як це висловити. Мені подобається думати про щось дике та первісне, неконтрольоване коли я чую слово "вампір". А коли чуєш "вірус" такого не подумаєш. Вірус це те з чим можна боротися, що лікують в лікарнях. "Демон" це слово мені подобається більше. "Одержимість" мені подобається більше. Зло це не вірус, зло це те що є у всіх нас, те що існує, живе в нас на рівні з добром. Зло це частина нас, від нього не можна вилікуватися, не можна віддерти частину себе і викинути.Думаю перетворення на вампіра пробуджує і підсилює те зло яке є у всіх нас, випускає на волю те внутрішнє божевілля, нестриманість які в нас закладені. Я вже писала. І ще я думаю що Вільям не перетворився на Костиля так швидко як Ліам на Ангела саме тому, що всі його таємні бажання були глибше заховані ніж бажання Ліама. Думаю вони сиділи так глибоко, були так сильно пригнічені, що він навіть сам не усвідомлював їх, не розумів, не здогадувався про їхнє існування. Я намагалася уявити себе на його місці одразу після перетворення. Не думаю що він навіть повірив одразу в те що міг все, що міг дозволити собі таке що раніше навіть в голові не вкладалося. Мені здається Вільям взагалі ніколи до кінця не знав себе, не відчував того всього що було в ньому і чим він був. Він не знав себе і не міг себе знайти. Мені завжди було страшенно шкода його бо мені здавалося ніби він страшенно нещасний, самотній у тому маленькому світі в який сам себе поселив, в якому сам себе замкнув, в якому його замкнули оточуючі і норми моралі. І через те що ці двері які відгороджували його від самого себе були настільки товстими він не одразу став звіром , була частина його навіть після перетворення яка ще продовжувала стримуватися... Не знаю чи є зміст в тому що я понаписувала. Не знаю чи правильно я висловила свої думки, з цим у мене завжди були проблемки. А взагалі коли мова йде про Костиля я одразу згадую оті його слова з 7 сезону: " Я стільки преежив, я спробував все". Мене завжди захоплювала оця можливість, сама лише думка про те щоб все спробувати (зараз я говорю не про реальне життя, а про кіно та персонажів кіно бо в реальному житті пробування всього неодмінно повязане з ризиком для здоровя і грозить самознищенням). Можливо я саме тому так і люблю Костиля, через усе те через що він проийшов, пройшов з власної волі, не боячись нічого, не зупиняючись і не роздумуючи. Зроблю швидкий перехід і заговорю про комікс який ненавиджу. Дивно але серіал про Баффі я завжди любила значно більше ніж "Ангела", але комікс про ангела мені навіть цікаво читати, я всі перечитала за раз і перечитаю наступний щойно він зявиться. Але це (Я про "Баффі")?! Це жахливо! Але що взагалі читати в коміксах. Та там читання на 15 хвилин. Хай би краще книжку написали якщо їм так кортіло вигадувати продовження, а ще краще хай би вже залишили все як було замість того щоб вигадувати таку дурість як отой комікс про Баффі.
  4. Я нещодавно, хвилину тому, перечитала комікс про Баффі, 14 по рахунку здається, найновіший і мене переповнює обурення. "Не можу повірити, що мені здається сексуальним коли вона називає мене мем" (Баффі про Сатцу). Це був останній комікс який я перечитала. Для чого оце?! Оце, ця дурість для чого? Я навіть не можу висловити свого обурення та розчарування. І справа не лише в цьому. З того що я прочитала, навіть з того що я прочитала, а прочитала я небагато можу зробити висновок, що та дружба яка була між ними, між Зендером, Віллоу, Джайлзом перетворилася на якусь форму співпраці, вони вже колеги по роботі, але ніяк не друзі і це...Кому потрібне таке продовження?! І Дракула...Дракула? Боже милий хто це писав? Кому вистачило хворої фантазії все це понаписувати?
  5. Спочатку відправила одне повідомлення, а потім згадала, що ще хочу дещо написати. Вчора я думала про Дру і Дарлу. Про те що Друсілла мені більше подобається на самому початку другого сезону коли вона вся така бліда та невагома, ходить майже не торкаючись землі, в отих її дитячих біленьких платтячка, з величезними темними очима, майже як лялька і Костиль так з нею носиться (кицю, лялю. "Вибач, кицюню, я поганий і різкий" Обожнюю наш переклад. Я капила дручий сезон на ДВД вже з іншим перекладом і як це псує все задоволення, жартів взагалі не перекладають, я не можу дивитися. А після того як послухала як вони спаплюжили мій улюблений монолог Ангела з "Пристрасті" взагалі не можу дивитися. Якби ми могли навчитися жити без пристрастей то може знайшли б мир. Але були б порожніми, ми були б порожніми, закритими і холодними, без пристрастей ми були б - маленька пауза- мертві. Обожнюю). Так от, про що ж я писала до того як відкрила цю безкінечну дужку? А так, про Друсіллу. Я більше люблю Дру на початку сезону і я зовсім не люблю Дру в "Ангелі". Не знаю в "Баффі" в ній є щось, якась непередбачуваність, Якась крихта розуму...не занаю як це висловити, а в "Ангелі" це суцільне божевілля без краплі змісту. Люблю Дарлу, а от Дарлу люблю в "Ангелі" бо в "Баффі" це взагалі майже не персонаж, її майже не має і персонаж не розкритий, не написаний і не зіграний. В "ангелі" в неї є чудові моменти. Люблю я Дарлу доречі до того як її перетворили на вампіра знову і вона така змучена, нещасна, люблю її ставлення до Ангела, люблю оце її "мій хлопчику", люблю деякі діалоги. В "Баффі" та "Ангелі" є прекрасні діалоги та монологи, прекрасно написані та зіграні, аж за душу , я потім їх довго згадую, але я "Ангела" не бачила стільки разів як "Баффі" і мало що памятаю (маю на увазі не сюжет, а саме слова). Взагалі мені дуже подобається, мені страшенно цікава їхня вампірська сімя і стосунки які були між ними, дуже неоднозначні та непередбачувані. І вони таки були сімєю, саме їх четверо бо мабуть не одну людину обертали і не зодним вампіром вешталися, але сімєю бтільки одне з одним. Мені подобається те як вони співіснували і те що зробили одне з одним. Над цим можна безкінечно думати, фантазувати і я дуже вдячна Ведону за цю можливість.
  6. В мене є своя (може й не зовсім моя, але тим не менше) теорія про те чому деякі вампіри змінюються, а деякі залишаються такими самими. Все залежить від того скільки всього ти придушував в собі поки був людиною, наскільки повним життям ти жив. Очевидно Гармоні ні в чому собі не відмовляла, нічого в собі не придушувала, не приховувала ніякої темної сторони от і залишилася такою саомю після перетворення. Але якщо в тобі є щось зле і темне з чим ти борешся тому що тобі соромно чи страшно випустити це і коли в тебе вселяється демон, що забирає страх та сором це зле і темне заволодіває тобою, заповнює тебе. Це як темна сторона твоєї особистості якій ти опирався, те чого завжди хотів, однак не наважувався взяти. І чим більше ти себе стримував тим дикішим, жорстокішим буде те що вирветься на волю після перетворення. Очевидно Ангел та й Котиль, тобто ЛІам та Вільям багатенько в собі стримували. Хоча це суперечливе питаня бо Вільям не зразу став тим чим був Костильким його зробив Ангел, не лише Дру. Ну така вже в мене теорія.
  7. Вставляти цитати я так і не навчилася, з компютером не дуже дружу, ну тобто дружимо ми поки він нормально працює, а я натискаю кнопо, але щойно виникають якісь неполадки або я чогось не вмію зробити наші стосунки стають значно прохолоднішими. Що ж до теорії про походження вампірів то я звичайно більше згодна з другою. перша була для чорно-білого світу перших сезонів "Баффі" коли не було сірих зон і зло було злом, а добро добром. А з появою Костиля, тобто навіть не з його появоя, а з його розвитком, ситуація стала зночно складнішою і таке просте пояснення як "демон вселяється в тіло і ти перестаєш існувати" перестало задовільняти як авторів так і глядачів, а глядачі люди винахідливі та й серіал завжди давав нам прекрасну можливість використовувати свою фантазію от і пояснення того чому Костиль такий який він є було швидко знайдене. Шкода, що я не бачила 5 сезону ангела. В нас показумали тільки три перших і частину четвертого, а 5 сезону я не бачила зовсім. Зараз якраз щакачую першу половину, але скачується страшенно повільно, такими темпами подивитися зможу тільки через тижні два і то якщо дуже пощастить. Тоді я вже зможу уявити повнішу картину і краще зрозуміти усе, що відбувалося. "Ангел" в дечому доповнює "Баффі", коли я вперше дивилася FFL то не могла зрозуміти чого ж це Ангел залишається з Дарлою і рештою навіть після того як йому повернули Душу, а перегляд відповідного епізоду все прекрасно пояснив.
  8. Як вставляти цитати? Я знаю що відстаю від життя і смішно про таке питати, але поясніть мені хто небудь, будьласка як вставляти цитати ну тобто там де я відповідаю на чиєсь конкретне повідомлення бо я собі з цим пів години голову проморочила і нічого. Тепер те, що я хотіла написати ВІККАНКА відповідаю на ваше повідомлення про те, що Костиль і Дру вели себе тихіше без Ангела. По правді кажучи не думаю що вони так вже й скромно себе вели. Хоча б той момент коли Ангел сварить Костиля за те що той наробив надто багато шуму і тепер їх переслідують. Очевидно, що раніше вони були обережнішими. - Ти змусив мене і моїх дівчаток ховатися в пещерах...А все тому, що Вільям Кривавий хоче привернути до себе увагу, а нам це не потрібно. А потім йде Костилева тирада про те щоб повстати проти натовпу у всій своїй красі (only fist and fangs) і про те чи не набридають Ангелу бої з яких він завжди виходить переможцем. Так от, мені здається що коли для Ангела вбивство було свого роду мистецтвом то для Костиля це була можливість випробувати свою сили, дійти до межі (коли танцюєш головне не зупинятися. Щодня ти прокидаєшся з однією й тією ж самою думкую - чи сьогодні той день коли я помру), саме тому і він і почав полювати на переможниць, щоб випробувати себе, щоб зрозуміти чого він вартий, Ангел не робив цього не тому що був слабшим, а тому що йому це не було потрібно, навряд чи таке вбивство можна було перетворити на "витвір мистецтва". Тому мені не здається, що Костиль був скромнішим чи обережнішим, можливо менш жорстоким, але не тому що не любив жорстокості, а тому що для нього головне просто вбити, а не те як це зробиш. Хоча не знаю...Був же той момент в "Never leave me" коли він казав "Знаєш, що я роблю з дівчатами такого віку як Дон?" І розповідав як вбивати людей щоб вони кричали коли ти це робиш бо він не любить коли вони не кричать. Два чоботи пара. Але я намагалася сказати, що не думаю що вони з Дру були тихішими, просто Костиль не мав цієї пристрасті, цієї одержимості болем ("Ти на солоджувався вбивством більше ніж будь яка істота, що ходить чи повзає по землі", - казало перше зло Ангелу в "Amends"). Доречі, про Китай і Боксерське повстання, той момент коли Костиль вбив свою першу переможницю мій улюблений, коли Друсілла заходить, бачить мертве тіло, і каже: "Костиль, ти тільки поглянь що ти наробив, неслухняний, навіжений, Костиль". Обожнюю цей момент. Хоча я читала робочий сценарій і тут вирізали деякі незначні сцени, діаложки, мабуть їм не вистачало часу. Цікаво було б коли небудь подивитися. Ще я перечитувала один форум і там говорили про те що Дру ніколи не була вірна Костилю, а він її так любив...Чого ж не була? Те що вона так потяглася до Ангела не доводить, що вона не була вірна Костилю, навіть навпаки. Вони були разом сто років і всі ці сто років вона його не зраджувала. Костиль каже Баффі, що хоче повернути Дру, що хоче аби все було як раніше, до Ангела, до того як вона почала його зраджувати. А Ангел навіть не рахується. Для Друсілли це не зрада, це сімя, це те що вони мали раніше і те що вона хоче повернути бо, думаю, вона завжди сумувала за татком.
  9. Не думаю, що фільм знімуть тай як його знімати коли усі нестаріючі, безсмертні вампіри серйозно постаріли, а щоб їх хтось замінив я не уявляю (особливо Марстерса). Не думаю що бде фільм тай не хочу щоб він був. З фільму нічого не вийде, в дві години не вкладеш того про що можна розповісти в 22 серіях сезону. Фільм вже намагалися знімати. Безнадійна справа.
  10. Дякую за адресу форуму, я вже там побувала, правда після того як він помер, але всеодно мені було дуже цікаво почитати. І з дечим я згодна, з дечим не згодна і тут хочеться погодитися, а тут заперечити, але це вже марна робота. Шкода. Шкода, що коли я вперше дивилася "Баффі" і всі дивилися серіал вперше, все бурхливо обговорювали на форумах така річ як ком та інтернет для мене були недосяжними мріями, а сьогодні уже майже все сказано. Я ще одне хотіла написати стософно коміксів. Комікси як такі не дуже сприймаю, ніколи їх не читала, мабуть наша культура до коміксів якось не дуже пристосована, але мені стало цікаво і я все ж скачала комікси по "Ангелу" (Вільяв кривавий моя пристрась) і деякі про "Баффі" (відсутність моєї пристрасті не викликає великого зацікавлення і у всій історії) і мене дивує, мене просто вбиває оця зацикленість Ведона на гомосексуалізмі. Вже бідну Баффі звів з жінкою. Хай би вже тільки Віллоу, вже одну Віллоу ми йому пробачимо, але ще й Баффі, І ще з Ангелом та Костилем вогось видумувати, ще й Ендрю гей. Скоро в нього не залишиться жодного героя з нормальною орієнтацією. Це ж пропаганда. Хіба не так? Чим більше показують таке і про таке пишуть тим збільшується впевненість людей, зокрема аолодих в тому, що це нормально. А це не нормально. Перечитавши якийсь номер "Ангела" прийшла до думки, що Костилю треба про когось піклуватися. Якось читала статтю в якій писали, що йому треба аби над ним домінувала сильна жінка. Не так, навпаки, йому треба про когось піклуватися, завжди треба було. І про Баффі, незважаючи на те що вона, безперечно, сильна він теж піклувався. То було не зовсім звичне піклування, не в тому сенсі в якому це було з Дру, але їхній роман і жорстокість і насильство які безперечно були присутні у їхніх стосунках...Думаю це було потрібно їй щоб вижити, щоб не збожеволіти. Їй треба було виплеснути все це на когось, забутися з кимось і він був поряд...Це теж був вияв турботи. Та ввесь шостий сезон це прояв його сили і її слабкості, а не навпаки. Вона була слабка і надломлена і якби не мала на кого спертися (на друзів не дуже й зіпрешся) то збожеволіла б. А в коміксах (з цього я й починала) вже є Ілірія і він піклується про неї. Думаю оця турботливість завжди була властива йому, збереглася в ньому з того часу коли він був людиною і дбав про свою матір. Я так сьогодні розписалася, мабуть просто рада можливості висловити свої думки. Якось натрапила на сайт на якому люди голосували за те з ким краще залишитися Баффі, з Ангелом чи з Костилем так я пів сторінки списала. Страх як хочеться висловити свої думки з цього приводу, а нікому от і користуюся нагодою.
  11. Оскільки я вже так розписалася, почала згадувати, думати над серіалом то вирішила написати ще дещо. За що я люблю "Баффі" так це за те що вони ніколи нічого не кажуть прямо. Вони натякають, а ми вже самі маємо здогадуватися в залежності від своєї фантазії, розбещеності і так далі. Перші сезони були зовсім невинні, а вже в пізніших зявляються дорослі теми, проблеми, роздуми. Щодо шостого сезону то я взагалі думала як його випустили в ефір без вікового обмеження, а потім часто натикалася на повідомлення про те, що вимагали запровадження вікового обмеження, особливо після "Smashed", а автори, зокрема Марті Ноксон, казали що просто хотіли поексперементувати і подивитися чи зійде їм це з рук. Очевидно зійшло, особливо беручи до уваги те що любовна сцена зі "Smashed" була названа найкращою любовною сценою на телебаченні всіх часів. Так от, що ж я хотіла сказати. Автори "Баффі" ніколи не казали нічого прямо. Візьмімо хоча б нашу fanged four (Ангел, Костиль, Дарла, Друсілла) Сто років безмежної свободи (рахувати роки точно зараз не буду, з тим роками, з віком вампірів самі автори плутаються), можливість робити, казати, думати, брати все чого захочеш і ця думка так захоплює мене саме тому, що ніколи не було сказано, ніколи не було описано того як саме вони прожили ці роки, але коли я думаю про це мені завжди уявляється щось таке безумне, таке легке та окрилене ( я памятаю про усі вбивства, жорстокість, насильства і так далі, але ж ми говоримо про кіно, а не про реальність і в кіно такі речі можуть навіть захоплювати якщо показати правильно, або просто не показати дечого). Мені подобається про ту свободу яку відчув невдаха Вільям перетворившись на вампіра, мені подобається коли він каже, що тільки поменрши відчув себе живим, мені подобається думати про те як же минули для них (особливо для "неслухняного, навіженого" цитуючи Друсіллу Костиля)...І видно не одній мені це подобається, почитайте деякі фанфіки, до чого ж збочена фантазія в деяких людей. Мені подобається, що ніколи й нічого не було толком сказано про звязок Баффі з Костилем. В 7-му сезоні він каже: I did things to you I can't spell ( я робив з тобою таке чого й сказати не можу). І знову працює фантазія. Знову читайте фанфіки щоб зрозуміти до чого та фантазія може розгулятися. А про Ангела з Костилем взагалі мовчу. І звідки деякі люди взяли, що вони були коханцями? Але видно і на це десь натякають (може в 5 сезоні Ангела якого я не бачила). Я читала дослідження про "Баффі" і фанфіки з садо-мазохістським нахилом, там було сказано що жодному серіалу на присвячена така величезна кількість фанфіків як "Баффі" і особливо фанфіків з яскраво вираженою схильністю до насильства. Думаю вся причина в тому, що в серіалі є дуже багато світлих плям і кожен може дозволити своїй фантазії розгулфтися, тут кинуте слово, там речення, всього лише натяк, а подумати вже є про що. І за це, за цю недомовленість, за цю можливість розгулятися фантазії я теж дуже люблю цей серіал. Навіть зараз на думку не спадає якийсь інший про який можна було б так багато фантазувати. Та й кінець відкритий. Думайте що хочете.
  12. Так, нам справді пощастило з "Баффі". Усі сезони показували від початку до кінця три рази, а тепер ще тут 2 там третій покажуть, навіть не встигаєш засумувати, а тим більше я дивлюся серіал на дисках так що непогано живемо. Мені от що спало на думку. Багато хто критикує Баффі, особливо в 5 сезоні, багато хто її недолюблює. Я ніколи не могла цього зрозуміти. Мені завжди було її дуже шкода, вона стільки пережила, історія з Ангелом, смерть матері...Але скільки б вона не робила помилок все ж залишалася сильною. Я передивлялася "Вічність" нещодавно, так мені її страшенно шкода, особливо в 5 сезоні, така надломлена дівчинка. І після всього що вона пережила, після всього що зробила її звинувачують у всіх смертних гріхах. Звинувачують за ставлення до Костиля в 6 сезоні, але як би я його не любила я можу її зрозуміти. Ви тільки подумайте хто він такий і що він таке. Він убивця, гвалтівник, він звір, чудовисько, яке не може творити зла, не відмовилося від зла, а просто не може його творити. І він саме такий, я не розумію тих хто намагаються применшити його вину, кажуть що він не був таким вже й поганим, але ж таки був. І вона розуміла це, вона це знала, уся його любов до неї не змінювала того факту, що він був чудовиськом. Уявіть себе на її місці, він справді був уособленням всього того з чим вона мала боротися, що мала ненавидіти, а вийшло так, що він став єдиним, що повертало їй відчуття життя. За це вона ненавиділа себе, за цю пристрасть з якою не могла боротися і його ненавиділа. Мені здається в шостому сезоні вона одна суцільна ненависть, втома та байдужість. Я розумію її ставлення до Костиля, але не розумію тих хто намагається виправдати його вчинки. Казати, що він не був таким вже й лихим все одно, що применшувати розмір тієї жертви яку він приніс, зменшувати ціну відкуплення. Я люблю Костиля-звіра, мені подобається думати про ту свободу яку він мав на протязі століття, мені побобається думати про нього як про те на що може перетворитися хороша людина якщо не буде кому її стримати, є частина мене страшенно захоплена цією свободою та безкарністю...Гаразд, не знаю що я намагалася сказати і чи сказала це бо мені завжди погано вдавалося висловлювати свої думки, але я рада що маю можливість написати тут і що може моя думка буде комусь корисна.
  13. Я буду писати українською бо якщо напишу російською то нароблю страшенних помилок. Я люблю цей серіал з 13 років. Якщо не зважати на другосортні спецефекти (ми ж до таких див тепер звикли) то серіал чудовий і його треба дивитися всього. Не слухайте тих хто подивився один епізод і сказав, що серіал нікудишній, по одному епізоду неможливо судити. Не знаю може я так люблю "Баффі" тому що вперше дивилася в тяжкий для себе час коли цей серіал був моєю єдиною втіхою і я жила від 17.00 одного дня до 17.00 другого дня, а решту часу думала над тим що вже було показано і над тим що ще покажуть. Може саме тому цей серіал так вплинув на мене і частково сформував мене як особистість. Я люблю "Баффі". Хай кажуть що хочуть, але серіал розумний, з прекрасними діалогами (таких чудових діалогів більше ніде й не зустрічала) з гумором, трагізмом, непередбачуваними поворотами сюжетів з прекрасними, неповторними історіями кохання. От чого чого а таких прекрасних історій кохання не зустрінете більше в жодному серіалі. І я в першу чергу подумала про Костиля, а вже потім про Ангела. Ну і звичайно моя пристрасть, Вільям Кривавий, на мою думку взагалі геніальний персонаж, геніально написаний і геніально зіграний. Скільки в ньому гумору, агресії, болю, непередбачуваності, свіжості. А ще ця прекрасна історія кохання...Після "дурниць заради кохання" я зовсім втратила голову, десятки разів передивилася цю серію, мало не на память її вивчила, перечитала 200 сторінок інтервю з Джеймсом Марстерсом. Ні, нема серіалу в якому так добре був показаний розвиток героїв. Перше, що мені зараз спадає на думку це страшенно популярний Lost. Подивіться 4 сезон, таж усі вчинки героїв якісь безглузді, вони взагалі не розвиваються, вже не кажучи про набридливий, з пальця висмоктаний любовний трикутник, а тепер предивіться "Баффі" в якій є глибина, може й нема супер крутих спецефектів, але є глибина, оригінальність, є Костиль, є прекрасна історія кохання, відкуплення та прощення через це кохання. А тоді вже говоріть. Я все сказала
×
×
  • Создать...